“Потрібно створювати місця, де люди зможуть заробляти”, – Віталій Мельник, віце-президент UDP

Ми подивилися на різні сектори економіки – вже тоді в Україні був очевидний тренд до зростання ІТ та креативної економіки. На жаль, близько 5000 таких спеціалістів на рік покидали країну. Ми вирішили створювати в Україні місця, де молодь, зокрема з ІТ сектору, змогла б себе реалізувати.

Які саме це мали бути місця, чим вони відрізняються?

Ми дійшли до висновку, що потрібно створювати місця, в яких люди могли б жити, працювати, навчатись та відпочивати – так звані “міста в містах”. При цьому вони мали б задовольняти потреби представників креативної індустрії.

Ідея інноваційних парків викристалізовувалась впродовж декількох років. Ще близько дев’яти місяців ми з командою та наші партнери, польські архітектори, розробляли концепцію першого інноваційного парку UNIT.City в Києві. В 2016 році розпочалася реалізація.

Чи успішною виявилась ця ідея, чи не було розчарування?

За 4-5 років функціонування UNIT.City в Києві гіпотеза щодо створення місць, де люди могли б жити, працювати, навчатися і відпочивати, повністю виправдала себе. Більше того, пандемія та локдауни тільки підтвердили гіпотезу: людям важливо мати в пішій доступності все, що необхідно. Жити і працювати поруч.

На якій стадії перебувають проєкти сьогодні?

UNIT.City в Києві реалізований лише на 10%, і не тому що він повільно реалізується, а тому що проєкт дуже великий. Я б сказав, це колосальний проєкт. Загальна площа UNIT.City — 25 га і 850 000 м2 нерухомості. В процесі реалізації сьогодні знаходиться понад 100 000 м2 різноманітних офісних та житлових площ. Також ми активно розвиваємо територію парку, зокрема готуємо відкриття головної площі Main Plaza авторства відомого архітектора Хірокі Мацуура.

Щодо LvivTech.City, у вересні поточного року плануємо здати першу чергу – близько 18 000 м2 бізнес-кампусу, після чого почнемо будувати житлову частину. LvivTech.City менший, ніж UNIT.City, оскільки й сам Львів менший за столицю. Всього парк займає 5 га території, або 110 000 м2 нерухомості. В рамках цього проєкту ми підписали меморандум про партнерство із відомою транснаціональною компанією IWG, яка є оператором коворкінгів під торговими марками Regus та Spaces.

UNIT.City Kharkiv розташований на 9 га території і в майбутньому матиме близько 250 000 м2 площ. В Харкові у нас реалізована перша фаза розвитку шляхом реконструкції колишнього виставкового центру. Введено в експлуатацію більше 3000 м2 нерухомості, на якій зосереджені навчальні та офісні приміщення. В найближчий час оголосимо плани щодо подальшого розвитку харківського парку.

Як ви обирали локації для інноваційних парків: Київ, зрозуміло, столиця, а чим аргументувався вибір Львова та Харкова?

Ми чітко розуміли свою цільову аудиторію – це ІТ та креативний кластер. Важливо, щоб в місті, де ми плануємо розташовувати інноваційний парк, були профільні спеціалісти та компанії. В Україні найбільша кількість ІТ-компаній зосереджена якраз у Києві, Львові та Харкові. Водночас, ці міста входять до першої п’ятірки з точки зору розвитку ринку нерухомості, і, відповідно, з точки зору наявного на ринку капіталу.

Аби бути успішним, інноваційний парк має бути розташований в середовищі, в якому достатньо для цього капіталу.

Як інноваційні парки впливають на місто та країну в цілому, чи можуть вони посприяти їх розвитку?

Як тільки якась локація розвивається, вона стає каталізатором для розвитку оточуючих територій:

• зростає вартість сусідніх, суміжних об’єктів;
• розвивається транспортна інфраструктура (дороги, енергетичні мережі, електричні та опалювальні потужності тощо);
• змінюється світогляд людей: вони починають інакше відноситися до того місця, де проживають, шукають способи як поліпшити свої локації.

Територія навколо наших інноваційних парків поступово трансформується. Це непрямий, немонетарний, але довгостроковий ефект. Наприклад, оренда квартир в дотичних до UNIT.Citу будинках зростає. Громада, бачачи що ми створюємо, нас підтримує. Часом навіть звертається до нас з питаннями, чи могли б ми допомогти в розвитку їхніх територій. Тобто, є довіра, а це дає поштовх до зростання.

Люди, які працюють в інноваційних парках, отримують вищу зарплату, ніж середньоринкова. Це сприяє зменшенню міграції та відтоку мізків з України. Зокрема, це дуже відчутно у Львові, який знаходиться на кордоні з Польщею і переживає колосальний відтік спеціалістів. Створюючи інноваційний парк, ми точно розуміємо, що частина людей залишиться тут, тому що матиме можливість реалізувати себе в рамках інноваційного парку.

Нарешті, компанії та співробітники, які працюють в інноваційних парках, платять податки до бюджету. Люди, отримуючи достойну зарплату, можуть витрати її в місті. Одне робоче місце в ІТ чи креативній індустрії створює 5-7 робочих місць в суміжних галузях. Ще один важливий елемент – те, що наші інноваційні парки є точками входу для іноземних компаній.

Які наразі є тренди у бізнесовій та офісній нерухомості, та чи наслідуєте ви їх?

На рівні України ми їх задаємо, а на рівні світовому точно дотримуємось. Наприклад, всі офісні центри, які ми реалізуємо в рамках інноваційних парків, будуть сертифіковані згідно з американським “зеленим стандартом” LEED, головним бенчмарком у цьому питанні. В київському UNIT.Citу згідно з ним уже сертифіковано дві будівлі. “Зелені” будівлі є енергоефективними, мають оптимальні інженерні рішення, забезпечують більш якісний клімат всередині тощо.

Крім того, в 2018 році ми прийняли рішення проєктувати наші будівлі, використовуючи BIM моделювання. Це дає можливість зекономити час, оптимізувати втрати на етапі будівництва. Більше того, BIM дозволяє знизити колізії між архітектурою і інженерією до нуля.

Нарешті, ми створюємо не просто будівлі, а архітектуру, яка отримує своє визнання як на національному, так і на міжнародному рівні. Наприклад, LvivTech.City став найкращим багатофункціональним девелоперським проєктом в Україні за версією міжнародної премії European Property Awards 2020-2021. Отримав визнання на світовому рівні і наш “Маяк Інновацій” – арт-об’єкт, розташований на території на київського UNIT.Citу.

Як на вас вплинула пандемія, чи зупиняли ви будівництво?

Ще ніколи ми не мали такого стрімкого розвитку і такого ж стрімкого падіння, як під час цієї кризи (а їх ми пережили вже три). Втім, ми не зупинили жоден з проєктів. Єдине – дещо знизилися темпи, оскільки ускладнилося транспортне пересування робочих на будівельний майданчик та були перебої з поставками імпортних матеріалів. На сьогоднішній день ринок, на мій погляд, ожив, і навіть по декількох показниках перевершує докризові параметри.

Ми стали більш міцними, більш ефективними – криза завжди перевіряє на міцність.

На території UNIT.Citу є багато різноманітних арт-об’єктів, тобто поєднується будівництво і мистецтво. Як ви до цього прийшли, наскільки задоволені таким підходом?

Ми дуже ретельно ставимось до кожного квадратного метру будівель та території парків. Намагаємося осмислити територію з різних точок зору та потреб резидентів. Комусь подобаються газони, комусь – скульптури, комусь – шахи, батут, спортивні елементи. І все це є у нас на території.

Спілкуючись з найкращими архітекторами та дизайнерами, ми помітили, що в сучасних інтер’єрах завжди присутнє мистецтво. Так ми зрозуміли, що і в наших парках повинні бути арт-елементи. На території UNIT.Citу розміщені роботи відомого харківського скульптора Дмитра Іва. Також ми співпрацюємо з провідними українськими і міжнародними ландшафтними архітекторами, зокрема з Максом Коцюбою та Хірокі Мацуура, який є автором Main Plaza на території UNIT.Citу в Києві, що незабаром буде відкрита.

Розмовляла Ілона Македон, прес-служба UFuture.