Побачити Париж і започаткувати стартап у найбільшому в світі акселераторі Station F
Вже більше трьох років столиця Франції є найпривабливішим містом для розвитку молодих технологічних компаній. Не сюрприз, що акцент переважає на інноваціях у сфері здоров’я, краси та мистецтва. Серед новаторів вищезгаданих галузей майже всі хочуть залучити інвестиції французької транснаціональної компанії LVMH та мати в партнерах Microsoft чи Facebook. Такий смак успіху відчуває кожен десятий стартап, який отримує можливість приєднатися до однієї з 32 програм найбільшого акселератора у світі Station F.
Історична спадщина акселератора
Стартап-інкубатор Station F носить таку назву через історичний контекст своєї локації. У 2017 році на території пам’ятника архітектури 1920-х — колишньої вантажної станції був побудований найбільший акселератор у світі. Проєкт належить мільярдеру Ксав’є Ньєлі — відомому засновнику та мажоритарному акціонеру французької телекомунікаційної групи Iliad. Цікаво, що до статків підприємця належать видання Le Monde та частина прав на пісню Френка Сінатри “My Way”.
Зустріч Нієлі з Роксанн Варза, молодою каліфорнійкою, яка керувала Bizspark, стартапом Microsoft у Франції, стала днем народження ідеї амбійного проєкту — бізнес-інкубатора для 1000 стартапів. У 2010-х роках більшість подібних компаній у Франції розміщувалися у старих будівлях в модному кварталі Парижа, історичних будинках дизайнерів, наприклад, Крістіана Діора і Коко Шанель. Деякі з них навіть мали назву, схожу на дім моди, — наприклад, біткоін-центр La Maison du Bitcoin. Тоді ця організація та бізнес-акселератор Numa знімали приміщення саме у будівлях, які колись покинули бутики одягу, бо не змогли впоратися з конкурентами з Китаю.
Творцям стартапів довелося почекати декілька років, щоб отримати запрошення до спеціально розробленого під їх вимоги кампуса з меншою ціною за аренду, але більшою кількістю простору. Так велика кількість тогочасних інноваційних продуктів та сервісів перенесли свої офіси до Station F.
Проєктування на сучасний лад
Перед початком проєктування “станції” Роксанн Варза об’їздила найрізноманітніші бізнес-інкубатори того часу: компанії Box, LinkedIn та Twitter у Сан-Франциско, стартап-хаби White Bear Yard та Second Home у Лондоні, а також бізнес-центр The Factory у Берліні. Тоді ще ніхто не міг передбачити, що деякі політичні події вплинули на те, що більшість технологічних компаній-початківців більше не бажали мати офіси в Лондоні чи США.
Усі спостереження Варзи мали формат дослідження для майбутніх архітекторів найбільшого інкубатора в світі. Залишилося знайти простір, і коли Ксав’є Ньєлі побачив стару вантажну станцію, то відразу вирішив придбати її. Зараз “станція” враховує головні вподобання стартапів, а це — модульність і різноманітний функціонал простору. Якщо великі компанії найчастіше орендують собі власний офіс з мітинг-румами для ділових переговорів, то молоді стартапи надають перевагу коворкінгам та більш розслабленим приміщенням для мозкового штурму. Простір Station F враховує усі можливі стани, які вимагають певні види праці: від безшумних кімнат до відкритих приміщень з яскравим інтер’єром для жвавої комунікації.
Фасад і корпус залишив свій початковий вигляд, адже у Франції до історичних пам’яток ставляться неабияк шанобливо. Але все ж таки архітектори намагалися зробити будівлю максимально сучасною шляхом інтер’єрних рішень. В процесі проєктування переговорних кімнат використані контейнери для морських перевезень. А в ресторані стоять два вагони, щоб підкреслити попереднє життя цього простору. Station F має 34 000 м² площі, поділеної на три зони: для заходів, для роботи стартапів та величезний фудкорт на 1000 місць.
Найприбутковіше ком’юніті
Будь-який стартап, якому вдалося потрапити до Station F, виділяє головний ресурс інкубатора — можливість комунікувати з такими самими компаніями заради швидкого вирішення проблеми, пошуку відповіді на питання, обміну досвідом та контактами. Так зване ком’юніті провокує шалений успіх компаній акселератора. Більше 200 молодих стартапів Station F вже встигли сумарно зібрати €250 млн фінансування.
Спільнота інвесторів акселератора – 30 фондів. До них входять такі мастодонти інвестування як фонд Future Shape та компанії Index і Accel Partners. €5000 на рік — ціна, яку платить кожен інвестор, щоб мати можливість віддати ще більше грошей одному зі стартапів.
Сам засновник Ксав’є Ньєлі не підтримує підприємців, які прагнуть розкручувати стартапи до рівня капіталізації вищою за $1 млрд, адже переконаний, що успішні компанії коштують максимум $500 млн та владні приносити прибуток в довгостроковій перспективі, а не бути “єдинорогами” вартістю в $5 млрд, які зникнуть через 5 років.
Розв’язуючи чужі проблеми
Лейтмотив найбільшого акселератора Station F — 90% проблем підприємців можуть вирішити інші підприємці. Саме в постійній комунікації і швидкому доступу до сервісів, — як приклад лабораторії для 3D-друку або допоміжного юридичного персоналу, — полягає прискорення пошуку інвестицій, що в свою чергу спричиняє шалену акселерацію малого та середнього бізнесу.
Досвід “станції” надихає і в світі вже з’явилося чимало аналогів — наприклад, акселераційний хаб Sector X у першому українському інноваційному парку UNIT.City. І це, в свою чергу, наштовхує на висновок: світ рухає не стільки конкуренція, скільки кооперація.