Oleksandr Kryzhanovski, General manager of PLANK Electrotechnic

“Можливості та ризики національного виробництва під час і після пандемії”, — Олександр Крижановський, генеральний директор PLANK Electrotechnic

Пандемія і карантин 2020 року не перші в історії сучасної цивілізації — подібні вже були, наприклад, у 1918 році. Досвід показує: як і зараз, так і в 1918 році відповіддю стали самоізоляція, маски, закриті мануфактури та заводи, а відповідно — падіння економіки.

Епідемія “іспанки” 1918 року скоротила промислове виробництво в середньому на 20% та стала провісником глобальних змін у ланцюгах поставок сировини і матеріалів, а також руху ресурсних баз підприємств реального сектора. Адже структурно останній є досить складною системою, представленою багатьма різноманітними виробничими підприємствами, комерційними організаціями та їх взаємозв’язками. Будь-які значні зміни в ньому мають помітний вплив на економічну ситуацію в країні в цілому. Важливо усвідомлювати, що робота реального сектора важлива для забезпечення добробуту населення і стійкості управлінської системи країни.

Сьогодні можемо констатувати факт: Україна — відкрита ринкова, але маленька економіка. Відкрита — тому що український експорт становить близько 45% ВВП країни. Маленька — тому що українська частка у світовому ВВП складає близько 0,2%.

Отже, наслідки світової економічної кризи, викликані пандемією коронавірусу і подальшим карантином, неминуче вплинуть на українську реальність.

Зокрема, передбачаємо що:

  • глобалізація як основний тренд в економіці закінчиться і поступиться місцем регіональним економічним зв’язкам і кооперації виробників. Це вже можна повною мірою відчути в таких галузях, як логістика і туризм, а після карантину — будуть зміни в постачанні сировини, виробничих комплектуючих і будівельних матеріалів…
  • знизиться купівельна спроможність населення, а значить на ринку набиратиме силу диференційований підхід до виробничої продукції — допустима якість відповідно до національного (регіонального) стандарту за мінімальну ціну.

Це означає, що місцевим виробникам варто брати ситуацію в свої руки, адже найближчим часом відкриється нове “вікно можливостей”.

Такі галузі, як виробництво продуктів харчування і ліків, сервісів зв’язку, розподіл і передача електроенергії (вимоги до її якості і безперебійності) і, як наслідок, інтернет торгівля вже почали зростати. “Блакитні і червоні океани” (термінологія книги зі стратегії бізнесу авторства Кіма Чана і Рене Моборна, — прим. ред) вже почали змінювати свої кордони та провокувати розширення і відкриття нових можливостей. Тобто, якщо ви починаєте виробництво в сегменті ринку, де до цього був присутній тільки імпорт або переважав імпорт, то шанси на успіх досить значні.

Потрібно розуміти, що, локалізуючи виробництво, ви пропонуєте місцевий національний продукт для вже сформованої мережі реалізації всередині вашої країни. І мінімізуєте ризики учасників національної дистрибуційної мережі. А це можливість закріпитися і вирости на місцевому ринку, а потім іти з національним продуктом у регіональний ринок.

Звісно, що є і ризики для виробництв-початківців, яким, щоб вистояти, знадобиться допомога з боку держави. Національний уряд повинен не дати місцевому виробнику розчинитися на тлі таких регіональних промислових лідерів, як Туреччина, Польща або Румунія. Адже ці країни найближчим часом вийдуть з карантину і почнуть агресивний пошук нових ринків збуту для своєї продукції.

Найкращим прикладом такої допомоги може служити політика міністра фінансів США Олександра Гамільтона, який провів серію реформ щодо імпорту промислової продукції в рамках британської зони вільної торгівлі. Без цих реформ Америка навряд чи змогла б стати економічною, а потім і політичною наддержавою. Гамільтон запропонував серію заходів для промислового розвитку своєї країни, що включали в себе захисні тарифи, субсидії, заборону експорту ключових сировинних матеріалів, лібералізацію і пільги на імпорт промислової сировини і компонентів, патенти для винаходів, контроль за стандартами якості продукції на національному ринку та розвиток транспортної інфраструктури. Те, що створив Гамільтон, стало основою американської економічної політики аж до кінця Другої світової війни.

Сподіваюся, в Україні нарешті зрозуміють, що така прагматична програма підтримки виробничих галузей, які сьогодні формуються в межах нового економічного порядку, може створити умови для швидкого національного промислового відродження.

esc
Loading...