“Глибина потрясінь та міцність нових трендів — у тривалості локдауну економіки”, — Володимир Хмурич
Криза стимулює впровадження нових технологій і бізнес-моделей. Органічно зростає електронна комерція. Вона подвоює охоплення та залучає нових користувачів глобальної ери економіки вражень. Онлайн-торгівля стає інтерактивною. Споживча поведінка все більше спирається на досвід, враження та емоції, що отримані в режимі реального часу.
З введенням обмежень на пересування технології віртуальної і доповненої реальності отримали ще більше поширення. Вони вже проникли у сектор B2B-продажів і складних продуктів, таких як комерційна нерухомість, надаючи можливість розширити рамки комунікації з клієнтом, обмежені карантином.
Вслід за зміною ланцюгів поставок в логістиці можна очікувати переділ виробничих ланцюжків, особливо в автомобілебудуванні. Через затримки із поставками кабельних джгутів з Китаю південнокорейські та німецькі автовиробники призупинили або скоротили виробництво. Ця та інші події можуть стати точкою відліку початку глобального перерозподілу активів. Пандемія дає стимул знайти кращий баланс між глобалізацією і необхідним ступенем самостійності, з локалізацією виробництва на національному або регіональному рівні.
Чим довше триває криза і чим більше перешкод на шляху вільного переміщення людей, товарів і капіталу, тим більше шансів того, що ланцюги поставок стануть коротшими. Виробництво продукції для деяких галузей економіки, таких як медицина і високі технології — буде локалізовано. Цілком можливо, що частина підприємств буде розміщена у Східній та Центральній Європі.
Для України відкриється вікно можливостей. Глобальні тренди в логістиці не оминуть нас стороною. Ланцюги поставок будуть скорочуватися. Це зажадає більшої кількості логістичної та складської нерухомості. Найближчим часом очікується перезапуск бізнесів і заводів, які зупинилися. Виробництво, на відміну від офісу, неможливо перевести в режим хоум-офіс. Очевидно, багато компаній не повернуться до колишніх обсягів, враховуючи, що знизилася купівельна спроможність населення. Однак, перегляд національними і глобальними компаніями ланцюгів поставок, ускладнення пересування робочої сили через кордони та інші фактори, дають всі підстави вважати, що Україна в цілому та наш індустріальний парк, зокрема, посядуть певну виробничу нішу в регіоні Центральної та Східної Європи.