“Наше завдання — створювати у регіонах можливості для молоді”, — Василь Хмельницький, засновник UFuture

Vasyl Khmelnytsky, UFuture

Підприємців в Україні має ставати дедалі більше і для цього варто руйнувати стереотипи щодо підприємництва. Розвивати середній клас, руйнувати хаотичну систему бізнесу, вдосконалювати виробництво та надавати суспільству бізнес-освіту. Саме це, на думку Василя Хмельницького, засновника холдингової компанії UFuture, допоможе країні бути на крок попереду, підприємцям ставати драйверами економіки, а молоді залишатись у регіонах, а не виїжджати за кордон.

У своєму інтерв’ю виданню Український Тиждень в рамках спецпроєкту “Стратегічний діалог” підприємець поділився думками щодо розвитку економіки, технологічного укладу майбутнього та власним досвідом інвестицій в інноваційні ідеї та проєкти.

Про виробництво та підприємницьку освіту

  • Одними із головних проблем країни є виробництво та освіта. Потрібно розвивати індустріальну сферу та навчати підприємництву ще зі школи, аби випускники вишів не їхали до Польщі чи Німеччини, а громадяни, навіть не будучи підприємцями, розуміли як використовувати лізинг чи банківські кредити та користуватися ресурсами.
  • Українці можуть виробити що завгодно — від табуреток до космічних кораблів, тому створення системи заохочень для них — першочергове завдання для держави. Іноземні інвестори, своєю чергою, дивляться як живе український підприємець, і якщо підприємництво розвивається — це стимулює їх зайти на наш ринок.
  • Виробництво формує попит на нових фахівців. Ще 25-40 років тому не було інститутів підприємництва. Саме тому UNIT.City в Києві, а також нові інноваційні та індустріальні парки, які ми будуємо — це можливість для молодої людини розвиватися, докладати зусиль та досягати успіху в своїй країні.
  • Сьогодні потрібно закладати фундамент та навчати людей. Грошей у світі більш ніж достатньо — треба просто вчитися їх отримувати. Ми в UNIT.City три роки отримували кредити, і отримали 50 млн євро під менш ніж 3%. Для цього треба було продемонструвати прозорість, показати необхідну звітність. Так, для багатьох це «довго» і «складно» — але інакше не буває, і цього треба вчитися. І ми готові ділитися своїм досвідом.

Про інновації та розвиток українського “середнього класу”

  • У світі багато грошей, які шукають можливості виробляти продукцію якісно та недорого. Ми задовольняємо обидва критерії: попри весь скептицизм, українці справді талановиті й працездатні. Якщо відкрити це «вікно», зайдуть інвестори, зароблять гроші та навчать нас інноваційних технологій. Тож усе ще є шанси відкривати у нас підприємства, на яких працюватимуть люди, а не роботи і ми не втратимо шанс наздогнати цивілізований світ.
  • Кремнієву долину неможливо повторити. Американці дуже відкриті, впевнені в собі й не бояться ділитися знаннями. В Ізраїлі роблять фокус не на самих технологіях, а на їхніх перевагах, щоб зацікавити потенційних інвесторів. А в китайців інший підхід — мовляв, суті технології ви все одно не зрозумієте, тож просто купіть її у нас. Ми можемо використати досвід усіх цих трьох моделей, заміксувати його й таким чином створити власний підхід, який принесе нам успіх. Поступово, встановлюючи зв’язки з інноваційними центрами світового рівня, ми наближатимемось до них.
  • Я вважаю, що майбутнє за великими компаніями. Але варто думати, як посилити маленькі компанії, бо для країни значно краще не щоб одна людина заробляла $1 млн, а 1000 людей по $1000 — тоді споживання зростатиме. Держава має давати маленьким компаніям більше можливостей та стимулів, а великим — менше, щоб досягти балансу.

Більше щодо ролі й місця підприємництва в майбутньому країни і про розвиток амбітних інноваційних та індустріальних проєктів читайте за посиланням.

esc
Loading...