“Найбільші можливості часто є на ринках, які не здаються привабливими”, — шлях українця Яна Кума до створення компанії вартістю у десятки мільярдів доларів

WhatsApp

Ян Кум — український розробник, іммігрант і мандрівник, якому в 33 роки вдалося створити WhatsApp вартістю майже $20 млрд, порушивши негласні закони Кремнієвої долини. Які уроки виніс власник компанії та чому навчив індустрію стартапів генеральний директор додатку — теми, що варті уваги кожної компанії, незалежно від розташування та розміру капіталу.

Не варто “робити якусь роботу”

Якщо не вписуєшся в культуру Кремнієвої долини — не треба намагатися грати за її правилами. У 16 років Кум переїхав до США з маленького міста в радянській Україні, де в його будинку не було навіть водопостачання. Згодом провів три роки в Yahoo!, де все ж не зміг адаптуватися і залишався “новачком”. Через дев’ять років він започаткує велику компанію повністю натхненну ідеєю комунікації без меж.

Подорожувати до ідеї

Подорожувати можна не тільки за враженнями до конкретного місця, а, виявляється, за ідеями для стартапів будь-куди. Так Ян Кум, турист та іммігрант, який не хотів витрачати гроші на дорогі міжнародні дзвінки, винайшов перший месенджер. Тоді, у 2009 році, ніхто взагалі не думав про таке поняття, як безкоштовне та миттєве повідомлення.

Не створювати аналогів

Перша версія WhatsApp, створена Кумом, не мала аналогів не тільки в сегменті мобільних додатків. Такого функціоналу не було у жодної комп’ютерної програми для дзвінків та повідомлень. Розробник міг продублювати тоді вже існуючий функціонал зі статусами користувачів: “на місці”, “зайнятий”, “поза зоною”. Натомість він дозволив людям не тільки обирати статус, а створювати привід для розмови. У додатку можна було вказати: “у барі”, “на тренуванні”, “працюю”, — це вже давало зрозуміти чи може людина відповісти на дзвінок. WhatsApp дав змогу не просто перевіряти, чи є інші в інтернеті, а повідомляти про власну діяльність. Статус став “протоповідомленням”, якими людство тепер користується в рази більше, ніж дзвінками.

Додавати більше цінності = можливостей

Кум враховував потреби не тільки американських користувачів, а й те, які моделі телефонів мають в інших країнах, щоб не зупинятися на досягнутому. Люди з європейських та азіатських країн подорожують частіше, ніж жителі США. У той час в цих країнах було не так багато користувачів iOS. Кум порушив ще одне правило Кремнієвої долини, де не було популярним відступати від ринків із проникненням iOS. Звісно, він виграв — WhatsApp 2.0 мав приблизно 350 000 користувачів на день. Більшість нових користувачів були з Індії та Європи.

Зосереджуватися на зростанні, а не на прибутку

Поки в індустрії мобільних додатків нехтували користувачами з інших країн без iPhone, Ян Кум руйнував міф про те, що “добре — ворог великого”. Залізний аргумент Кремнієвої долини про те, що користувачі Android в середньому витрачають менше часу та грошей, вже нічого не важив. Творця WhatsApp не хвилювало, що ринок, на який орієнтується додаток, не є привабливим для інвесторів. Він спирався на думку користувачів, а не на бізнес-поради та методики. Саме це дало змогу збільшити кількість повідомлень на день до 65 млрд і “поховати” звичку користуватися платними SMS.

Витрачати менше — продавати за більше

Книги з програмування, які купував Ян Кум, повертав назад до магазину, щоб не витрачати зайві гроші. Така скромність простежується й у WhatsApp. Коли компанію придбали за $19 млрд, кількість співробітників дорівнювала 55 людям. За весь час існування WhatsApp не витратила жодної копійки на маркетинг.

esc
Loading...