Новий світопорядок. Як пройшов VII Київський міжнародний економічний форум
7-8 жовтня в столиці України пройшов масштабний VII Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ), стратегічним партнером якого традиційно виступає холдингова компанія UFuture. Головна економічна подія року зібрала на одному майданчику урядовців, мислителів, вчених та підприємців з найрізноманітніших куточків світу – від України та Франції до Катару й Гонконгу.
Два дні топові вітчизняні та міжнародні спікери, зокрема прем’єр-міністр Денис Шмигаль, президент Всесвітнього Інституту Майбутнього Чандран Наїр, засновник UFuture Василь Хмельницький, CEO BlaBlaCar Ніколя Брюссон й багато інших, обговорювали майбутнє лідерства, трансформації періоду пандемії, тектонічні зміни в економіках та політиках країн світу.
Один із визначних мислителів сучасності, підприємець та президент Всесвітнього Інституту Майбутнього Чандран Наїр відзначив, що світ рухається до постзахідного порядку. Разючі зміни, про які так часто говорять в Україні та світі, в різних куточках земної кулі виглядатимуть по-різному.
“Навряд чи світ зможе повністю перейти до нейтралізації викидів СО2, про що так часто говорять в Європі. Не варто також думати, що світ стане виключно цифровим: люди не живуть в цифрових платформах, вони живуть, перш за все, в біологічному вимірі”, – наголосив мислитель.
В Азії, додав він, живе 6 млрд людей. Це найбільш густонаселений регіон світу. Чи можуть всі жителі Азії без виключення жити так само, як, скажімо, американці? Звісно, ні. Якщо на Заході сьогодні йдеться здебільшого про те, як зберегти той рівень життя, який вони вже мають, то в Азії, напевно, найближчим часом йтиметься про те, як забезпечити гідне життя за їх мірками. І подекуди це значить для початку дати людям доступ до електроенергії.
“Ми маємо справу з тим, що я називаю неможливістю прийняти постзахідний світ. Постзахідний світ – це не той світ, де ти думаєш, що про тебе думає МВФ, Світовий банк чи The Economist”, підкреслив Чандран Наїр.
Генеральний директор холдингової компанії UFuture Микола Тимощук, виступаючи на панелі “Роль ринків, що розвиваються, у відновленні глобальної економіки”, відзначив що пандемія Covid-19 сильно поглибила відмінності між заможним та незаможним світами:
- розвинені країни, маючи “монополію на валюту”, надрукували стільки грошей, скільки потребували, не боючись девальвації (коли друкують всі головні економіки, девальвувати нема відносно кого);
- сильно змінились стандарти боргів та ставлення до них (лише за часи Covid-19 кумулятивний борг Великої двадцятки збільшився на 120%);
- відбувся величезний відплив коштів від ринків, що розвиваються, до розвинених.
Україна
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, спілкуючись з Ніком Гоуінгом, засновником та директором Thinking the Unthinkable, сказав що Україна, попри складні виклики сучасності, швидко рухається в напрямку реформ та економічного пожвавлення.
“Доказом стабільності української економіки, наприклад, є те, що на тлі пандемії ми впали лише на 4%, а не на 12%, як прогнозував МВФ”, – наголосив прем’єр.
Нік Гоуінг, однак, підкреслив, що кожен десятий українець досі знаходяться за межею бідності, а фінансові інституції світу наголошують на уповільненні темпів реформ.
Водночас, Україна пишається своїми здобутками в сфері діджиталізації. Так, за словами міністра Михайла Федорова, Україна є світовим лідером з цифрової трансформації державного сектору.
“Багато чого ми зробили першими в світі: ввели електронні паспорти, електронну реєстрацію бізнесу. За півтора роки пандемії ми отримати +1,5 млн користувачів електронного уряду і екосистеми “Дія”, – розповів він.
В епоху пандемії, продовжив Федоров, виграли ті бізнеси, які виявились більш зручними. Виграли технологічні компанії. Тож державам потрібно перетворюватися на технологічні компанії, ставати більш зручними. Рішення повинні прийматися швидко, а бюрократії має бути мінімум. Повинна бути тотальна дерегуляція та якнайменше втручання держави в економіку.
Світ
Минуле – не найкраща опора для сучасності, відзначив редактор міжнародного відділу журналу The Economist Роберт Гест.
“Швидкість, з якою сьогодні все відбувається, безпрецедентна. Якщо згадати Середньовіччя, то чума роками захоплювала Європу. Просувалася дуже повільно. Сьогодні ж пандемія коронавірусу охопила світ за лічені тижні. Так само безпрецедентно швидко була розроблена та впроваджена вакцина від нього. Тоді як в Середні віки пішли сотні років, аби зрозуміти, що в принципі спричиняє чуму”, – додав він.
Партнер та фінансовий директор UNIT.City Кирило Бондар навів кілька вражаючих фактів, які якнайкраще демонструють поточну ситуацію в світі:
- 25% міст по всьому світу мають проблеми з водопостачанням: до 2025 року 5 млрд людей матимуть проблеми з доступом до питної води;
- кількість та інтенсивність природних катаклізмів постійно збільшується;
- природні копалини, які на 64% забезпечують населення світу енергоносіями, відповідальні за 75% світових викидів СО2.
Гжегож Колодко, професор економіки та директор Центру економічних досліджень трансформації, інтеграції та глобалізації при Університеті Козьмінського відзначив, що вимірювання добробуту людей за рівнем ВВП застаріло:
“Потрібно перестати думати про ріст ВВП. Це нічого не дає”.
Натомість, на перший план виходять такі показники, як рівень соціальної захищеності, доступ до благ, екологія тощо.
Технологія вакцин на базі матричної РНК, яку застосували Pfizer та Moderna для протидії Covid-19, наголосив президент фармацевтичної компанії Biopharma Костянтин Єфименко, була відома світу близько 30 років. Але її майже не використовували. Втім, пандемія змусила світових регуляторів поступитися й допустити нові вакцини на ринок в надкороткі строки.
“Пандемія прискорює процеси винайдення нових технологій. Але таким країнам як Україна потрібно дбати про себе самим. Чому? Тому що блага в світі розподіляються далеко нерівномірно. Так, Україна отримала вакцини фактично останньою. Нам казали: навіщо вам будувати заводи, створювати свої вакцини – ми вас усім забезпечимо. А на практиці вийшло, що ми отримали їх останніми”, – наголосив Єфименко.
За його словами, від коронавірусу в Україні, за прогнозами, може померти близько 70 тис. осіб. При цьому Covid-19 вже перегнав за смертністю другу найнебезпечнішу хворобу в Україні – онкологічні захворювання.
Підприємництво
Змінюється не тільки економічний та політичний порядок світу – змінюється й те, як ведеться бізнес та як виглядає сучасний бізнесмен. За словами Михайла Фрідмана, засновника LetterOne та акціонера консорціуму Альфа-Груп, замість культури менеджерів у світі наступає культура підприємців. Підприємець – це risk taker, а менеджер – risk adverse. Більше того:
- корпоративна культура відходить в минуле;
- гнучкі структури (disrupters) матимуть більші переваги та будуть конкурувати з корпораціям;
- відбувається інтеграція сервісів, з’являються супераппи, конкуренція знижується.
“Якщо виключити новини, або взагалі перестати їх дивитись, ви швидко зрозумієте що Україна – дуже крута країна. Тут є можливості, яких немає в світі. В Європі ви можете працювати водіями чи прибиральниками, а в Україні можете побудувати бізнес. Не дивіться погані новини, не розраховуйте на інших та створюйте свої бізнеси”, – порадив засновник UFuture Василь Хмельницький.
Людина майбутнього – це одинока людина, яка до півночі сидітиме в телефоні чи комп’ютері, додав він. Цифрова залежність сильно обмежуватиме людей в розвитку. Тож ті, хто працюватиме офлайн, будуватиме свій бізнес, матимуть кардинальну перевагу над іншими.
“В якийсь момент наші прибутки в Україні були нульовими, хоча ми мали 8 млн підписників й реалізували мільйони поїздок. Тільки з часом ми навчились це монетизувати. Тож не потрібно поспішати давати оцінки вартості своєї компанії і починати витягувати з неї дивіденди. Потрібно створити унікальний сервіс, розвивати його, будувати спільноту і робити улюблену справу”, – порадив СЕО BlaBlaCar Ніколя Брюссон.
“В нашій країні лише 1,5% підприємців. А в світі їх від 4% до 5%. Майже немає шкіл бізнесу, підприємництва, і люди в основному започатковують свою справу інтуїтивно, без знань. Я вважаю, що підприємництву потрібно вчитись зі школи. Навіть якщо дитина стане в результаті лікарем чи вчителем, при цьому вмітиме підраховувати витрати, брати кредити – ефект буде прекрасний", – підсумував Василь Хмельницький.