Як швидкий розвиток зеленої енергетики може стати екологічним викликом? Знають в Ісландії

Майже вся електроенергія, яку виробляють у цій країні — із відновлюваних джерел: води, жару надр і вітру. Її вдосталь, щоб задовольнити потреби самих ісландців. Водночас країна — серед лідерів за кількістю викидів парникових газів на душу населення в Європі. Головна причина — алюмінієві заводи, яким ісландська електроенергія дістається відносно дешево. Загалом Ісландія виробляє близько 18 ТВт енергії на рік, із яких тільки 5% споживають мешканці країни, а 80% використовуються для потреб важкої промисловості.

Самі ісландці ніяк не дійдуть згоди, що для них важливіше — берегти красу ландшафту, який вабить левову частку туристів (туризм приносить країні 10% ВВП), чи нарощувати виробництво енергії на експорт.

Вже десять років тривають дискусії про підводний кабель IceLink, який би сполучив Ісландію з Великою Британією та “врятував” би острів від географічної ізоляції. І щоб виробляти більше енергії на експорт, країні доведеться будувати нові дамби та резервуари, бурити й облаштовувати свердловини та ставити вітряки. На кону її репутація останнього незайманого клаптика Європи. Чи є інші опції?

Ви, мабуть, здогадалися: звісно, МСП! Економічна криза у країні спричинила потужний громадський інноваційний рух і стала поштовхом до розвитку стартапів. Збудовану у 1948 році та покинуту у 1986-му ТЕС Toppstöðin на околицях Рейк’явіка, яку використовували як звалище, перетворили на коворкінг, бізнес-хаб і мистецький осередок. Завдяки цьому зекономили для місцевого бюджету 2 млн доларів, які збиралися витратити на знесення будівлі. Притрушені пилюкою зали перетворили на комфортні офісні приміщення та почали здавати їх усього за 100 доларів на місяць. Колишня електростанція поєднала кілька десятків яскравих молодих підприємців і митців, ставши майданчиком, де вони можуть обмінюватися ідеями та створювати високоякісну продукцію — від білизни й аксесуарів — до музики та програмного забезпечення. Сьогодні все більше говорять про те, що головним ресурсом для ісландської економіки має бути креативність і розмаїття, тобто якнайбільше маленьких ініціатив замість жменьки монополій.

Однак майбутнє не обіцяє бути простим для Ісландії. Останнім часом вона принаджує криптоентузіастів своїм прохолодним кліматом і, знову ж таки, доступною енергією, що дозволяє підтримувати роботу серверних кімнат за порівняно невисоку ціну. Нині запити ісландської криптоіндустрії сягають близько 850 ГВт-годин (це вже більше, ніж господарства понад 338 тис. громадян країни). Такі компанії, як BitFury та Genesis, обидві з яких базуються в Кеблавіку (близько 50 км від найпівнічнішої столиці світу), можуть бути прибутковими, лише нарощуючи свої масштаби. Їм ісландської електроенергії ніколи не буде вдосталь.