The Economist на КМЕФ 2021: що міжнародні експерти думають про світову економічну кризу
Технології матричної РНК, векторних вакцин та нанотрубок відомі світу близько 30 років, однак почали широко застосовуватися лише в умовах безпрецедентної загрози від Covid-19, зазначив під час панельної дискусії “Ласкаво просимо до епохи революційних змін в охороні здоров’я”, організованої британським The Economist на VII Київському міжнародному економічному форумі, президент фармацевтичної компанії biopharma Костянтин Єфименко. Холдингова компанія UFuture традиційно виступила стратегічним партнером КМЕФ.
Сертифікація препаратів прискорилась не на рік, не на два, а на п’ятнадцять, наголосив він. Повноцінні клінічні випробування та доведення ефективності вакцин від коронавірусу ще належить завершити.
Два головних висновки, які можна зробити з коронавірусної кризи:
- пандемія прискорила не стільки розвиток технологій у медицині, скільки процедури з реєстрації нових препаратів;
- кожна країна повинна дбати про себе самостійно: так, вакцини проти Covid-19 Україна отримала однією з останніх.
Водночас, додав Костянтин Єфименко, матрична РНК може стати проривною технологією для лікування онкологічних захворювань. Наукою вже доведено, що мінімум 19% усіх злоякісних пухлин викликані вірусами. Компанія Pfizer уже працює над питанням.
“Коли ми планували будувати завод з виробництва плазми крові та приватні плазмацентри, європейські експерти навперебій запевняли нас, що робити цього не потрібно. Мовляв, достатньо робити заготівлю плазми через “Червоний хрест”. Ми слухали, вірили, але про всяк випадок будували завод. В 2021 році ми плануємо виробити близько 250 тис. літрів плазми крові, покривши потреби України, причому втричі дешевше, а також вийшовши на ринки Білорусі, Казахстану та Узбекистану. За три роки biopharma сподівається закрити потреби у таких препаратах в Туреччині, Саудівській Аравії та Бразилії. Чому? Тому що світова заготівля плазми крові знизилась на 20%, і поставки до багатьох країн припинились”, – додав Єфименко.
Тож, почувши нещодавно заклик не перейматися питанням власного виробництва вакцин, а взяти їх на ринку, де вони поки що доступні, Єфименко не здивувався.
Арджан Тоор, генеральний директор Cigna Europe, зазначив що пандемія змусила світ переосмислити поняття здоров’я.
“Від Covid-19 постраждало менше людей, ніж від стресу, самотності, тривожності, неможливості займатись звичними справами, які його супроводжують. 70% людей говорять, що їх ментальне здоров’я на тлі пандемії погіршилось”, – поділився він своїми спостереженнями.
Майя Метьюс, керівник відділу ефективності систем охорони здоров’я у Генеральному департаменті з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Європейської Комісії, перерахувала останні події у світовій медицині та системі охорони здоров’я:
- сплеск застосування телемедицини;
- значне посилення ролі епідеміологів;
- використання даних – актуальний тренд в медицині на найближчий час;
- слабкі місця в сфері охорони здоров’я, зокрема брак кадрів, проявились на тлі пандемії.
Втім, коронакриза вплинула не лише не медицину та систему охорони здоров’я – не менш драматичні зміни відбуваються в світових економіках.
Під час панелі “Роль ринків, що розвиваються, у відновленні глобальної економіки” експерти обговорювали інвестиції, вдалі та невдалі кроки урядів, світову інфляцію.
“Ще після падіння Берлінської стіни світ почав вибудовувати глобальні ланцюги поставок та виробництв. Багато розвинених країн перенесли своє виробництво в країни, що розвиваються – Росію, Китай, Україну. Сьогодні ж ринки переживають шок, і не впевнені що отримуватимуть таку ж віддачу від країн, що розвиваються, як раніше. В умовах пандемії глобальні ланцюги занепали, змінилися. Вартість транспортування товару з Китаю до Європи зросла вдесятеро! Це сильно вражає економіки, що зростають. На цьому будувалося їхнє зростання”, – говорить професор міжнародної економіки з Технічного університету Мюнхена Далія Марін.
Микола Тимощук, генеральний директор UFuture, підкреслив, що інвестиції у ринки, що розвиваються, за останній час знизились, а у розвинені – зросли.
Модератор панелі, редактор міжнародного відділу The Economist Роберт Гест, запитав ексміністра економіки Португалії Альваро Сантоса Перейру, що потрібно робити країнам, які розвиваються, аби в найближчі роки запустити економічний ріст.
Перейра порадив:
- Вакцинуватися: країни з високим рівнем вакцинування відновлюються в економічному сенсі значно швидше, ніж решта. Так, росте економіка США, Європи, деяких регіонів Азії та Японія.
- Слідкувати за макростабільністю. Світ чекають дуже волатильні часи, і це не найкращий час щоб бути вразливим.
“Наша порада: вакцинуватися, вакцинуватися, вакцинуватися”, – наголосив він.
“Сьогодні склалась хороша ситуація для країн, які виробляють сировину. Це допоможе їм відновити експортні потужності, вирішити деякі проблеми й повернутися до нормального зростання”, – додав ексміністр.
Далія Марін порадила інвестувати в технології та роботів, як це роблять розвинені країни:
“Розвинені країни відповіли на порушення глобальних ланцюгів постачання інвестиціями в роботів. Роботи автоматизують робочі місця. Думаю, країни, що розвиваються, повинні робити теж саме – інвестувати в технології, роботів тощо. Польща, Чехія уже це роблять. У них була проблема великого відтоку мізків за кордон, тож їм потрібно було інвестувати в робототехніку. Якщо вони робитимуть це далі, то можуть стати заможними країнами”.
Є так звана “пастка середнього доходу”, і в неї нерідко потрапляють цілі країни. Країнам, що розвиваються, потрібно позбуватися цього синдрому, додала вона. Також професор порадила подумати про регіоналізм: більше експортувати по сусідству, а не в віддалені регіони. Це теж світовий тренд.
Микола Тимощук наголосив на тому, що в умовах нинішньої кризи розвинені країни зробили безпрецедентні вливання надрукованих коштів в свої економіки, чого не могла зробити жодна країна, що розвивається.
На думку Альваро Перейри, з цим ще доведеться мати справу:
“Похмілля від Covid-19 ще настане. Корпоративні і державні борги нікуди не зникнуть. Ми і до Covid-19 були стурбовані цією проблемою, а сьогодні вона стоїть ще більш гостро”.