Хто керує UNIT.Сity: 10 запитань до Бахматова та Яковера
Два Максими – про життєві принципи, помилки минулого та якості, що недолюблюють один в одному.
Керуючі партнери інноваційного парку UNIT.Сity Макс Яковер та Максим Бахматов працюють разом три роки. До цього проекту вони реформували київський комплекс ВДНГ. K.Fund Media ставить їм десять однакових запитань, аби зрозуміти, наскільки схожими (або ні) будуть їхні відповіді.
Як проходить ваш типовий робочий день?
Бахматов: До восьмої ранку я прокидаюся, роблю зарядку, спілкуюся із дітьми та дружиною, снідаю, потім іду плавати та їду до UNIT.Сity. Тут уже починається робота – зустрічі із клієнтами, продажі, обговорення стратегій. Близько 12 годин на день я працюю точно, але часто буває і більше.
Яковер: О шостій – підйом, о сьомій — тренування (плавання та біг). Від дев’ятої до восьмої – робота і зустрічі. Субота — вихідний.
Три якості, котрі цінуєте в підлеглих і три, за які готові звільнити
Бахматов: Мені не подобається слово «підлеглі», для мене всі – колеги. В нашому колективі всі рівні, і мене може «осадити» будь-який співробітник.
Що ж до позитивних якостей, то важливо бути притомним, людяним і з пристрастю ставитися до своєї роботи.
Якщо є пристрасть, то людина зробить що завгодно, тільки би виконати свою роботу якісно. У мене колись був проект, де команда три доби ночувала в офісі, тому що не встигала вчасно здати роботу.
Я їх не змушував – вони самі поставили собі високу планку, а я її затвердив.
Я не беру на роботу тих, кого можу звільнити. Для мене це взаємовиключні речі. Не можу навіть пригадати таку історію, щоб я настільки помилився в людині, що збирався її звільнити. Люди, яких я приймаю на роботу, можуть вирости, піти в інші проекти і відкрити власний бізнес, але навряд чи бути звільненими.
Яковер: Зазвичай у людей, які працюють зі мною в команді, вища експертність у своїй справі, ніж у мене, дуже ціную здатність до навчання і вміння доводити роботу до логічного завершення. Апріорі найважливіше, щоби цінності людини збігалися з цінностями проекту і їй була близька її місія.
Розстатися можемо через обман, токсичність у команді та слабку здатність до навчання. Решта – не так важливо.
Чому вам треба іще навчитися?
Бахматов: Управління – безкінечне до пізнання, як ушу. Йому вчитися треба все життя. Іще хочу скласти іспит TOEFL. Я добре знаю англійську, але мені цікаво знати свій рівень.
Яковер: Останнім часом вчуся в основному soft skills. В індустрії з’являється багато нових напрямків, про які треба постійно читати і бути в курсі того, що відбувається, якщо хочеш зберігати свою експертність. Зараз читаю про міста.
Що вам подобається і що не подобається у вашому партнері?
Бахматов: Макс – дуже крутий експерт. Він завжди намагається досягти максимуму в будь-якій справі. Що не подобається… Я би йому додав емпатії та любові до людей (сміється)
Яковер: Максим – дуже цілеспрямований, але іноді тікає занадто далеко і від цього страждає глибина
Яку пораду ви би дали собі 20-річному?
Бахматов: Всі угоди оформлюй тільки письмово! У мене було кілька усних угод, і все не спрацювало. Згодом у людей змінюються ставлення до процесів, і вони починають по-різному все бачити, а це неприємно.
Яковер: Поїдь вчитися на Захід! Така освіта дає елементи іншої ідентичності, краще розуміння іншої культури і абсолютно інший нетворк.
Плюси та мінуси публічності
Бахматов: З кожним разом від тебе чекають кращого і більшого, не можна «профукати». Це мінус. А плюс в тому, що багато питань вирішується набагато швидше – люди розуміють, що все може вилитися в публічну площину.
Яковер: Я не вважаю себе дуже публічною людиною. Але коли є певна позитивна репутація, то до тебе апріорі більше довіри. Це спрощує пошук партнерів, людей в команду і ресурсів. Головний мінус – те, що все на виду: і успіхи, і провали.
Книга, яка найбільше вразила
Бахматов: Я завжди рекомендую читати братів Стругацьких – усі 12 томів. Там у кожній книжці є круті ідеї. Я їх читаю з дитинства, постійно перечитую і відкриваю для себе нові речі. У їхніх книгах є прості думки для підлітків, а є – складні і філософські, які можна обмірковувати безкінечно. Деякі я досі не розумію.
Яковер: У кожному віці це була своя книга.
Яким ви бачите себе за 10 років?
Бахматов: Людиною, яка займається спортом та керує цікавими проектами. Ще хотів би схуднути кілограмів на п’ять.
Яковер: Щасливим і таким, що приносить якусь користь.
Історія з життя, за яку соромно
Бахматов: Пару днів тому я із характерним хрускотом розчавив голуба. Він був дуже жирним і повільно переходив дорогу. Я знаю, що вони завжди дуже швидко злітають перед машиною, і не пригальмував. Після я подивився в дзеркало заднього виду і побачив, що до нього підлетіли дві ворони і почали його клювати. Можливо, так я допоміг їм.
Але наскільки винен я чи ситуація, що склалася, незрозуміло.
Яковер: Я сильно напився на випускному… (сміється). А взагалі, я багатьох помилок припустився у своїх перших бізнес-проектах. Наприклад, інвестиції в проекти друзів. Вчасно не побудував мережу на базі проекту, який був успішним (не вистачило досвіду)… Зараз згадувати про це неприємно, але ставлюся до помилок із вдячністю.