ЕКСПЕРИМЕНТ З КОНВЕРТАМИ, АБО НЕВІРНЕ РОЗУМІННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
Народившись, ми всі приходимо у ментальний світ, який складається з «функцій» і «відділів». Нам здається очевидним, що всі види діяльності повинні бути згруповані за видами так, щоб їх виконання було ефективнішим, а управління – простішим. Автори книги “Ощадливе виробництво” Джеймс Вумек (James Womack) і Деніел Джонс (Daniel Jones) пропонують нам поглянути на роботу як на безперервний процес, тим самим зробивши її значно ефективнішою.
Вважається, що для підвищення ефективності роботи всередині підрозділів все повинно робитися партіями. Наприклад, у відділі обробки претензій ми спочатку обробляємо всі претензії від клієнтів з прізвищами на А, потім на Б і потім переходимо до букви В. У цеху фарбування ми спочатку фарбуємо всі зелені деталі, потім переходимо до червоних, а закінчуємо фіолетовими. Робота партіями завжди пов’язана з тривалими затримками, оскільки продукт повинен чекати, поки підрозділ перебудується на той вид обробки, який потрібен на наступній стадії. Такий підхід хороший тим, що ніхто не вештається без діла, а всі верстати завантажені на 100%. Це виправдовує придбання вузькоспеціалізованого, швидкісного обладнання. Адже саме в цьому полягає значення слова «ефективність», чи не так? Дуже складно, якщо взагалі можливо, побачити, що таке розуміння ефективності в корені невірне.
“Якось один із нас вирішив провести невеликий експеримент. Він попросив двох своїх дочок, шести і дев’яти років, придумати оптимальний спосіб підготовки до відправки щомісячної кореспонденції, яку розсилала їх мама. Треба було зігнути конверти, написати на них адресу, запечатати і наклеїти марки. Після деяких роздумів вони радісно видали: «Тато, насамперед треба зігнути всі конверти. Потім – надписати всі адреси. Потім – скріпити печаткою верхню і нижню частину конвертів. І тільки потім наклеїти всі марки».
«А чому не спробувати інакше? – Заперечив тато. – Спочатку зігнути один конверт, запечатати, написати на ньому адресу і приклеїти марку? Так нам не доведеться витрачати зайвий час і по чотири рази обробляти кожен лист. Чому не подивитися на дану задачу з точки зору самого листа, який бажає бути відправленим якомога швидше і з мінімальними витратами?»
У відповідь вони заперечили, що це буде неефективно.
Вражала глибока переконаність дітей у тому, що найкращий спосіб виконання роботи полягає в тому, щоб розділити її на партії. Переміщувати лист від «цеху» до «цеху» уздовж письмового столу здавалося більш правильним, ніж переосмислити процес і підвищити його ефективність, створивши безперервний потік. Вражає і те, що весь світ мислить так само, як ці маленькі діти!”