Digital currency. Чому центробанки поспішають ввести аналоги криптовалюти
CBCD – ще одна абревіатура сучасного світу, яку варто вивчити кожному.
Дивлячись на сплеск популярності криптовалюти у світі й розуміючи що одними лише заборонами її не зупинити, навіть попри очевидний зв’язок з незаконними операціями, центробанки та уряди країн світу почали розробляти власні аналоги цифрових валют.
CBCD, або central bank digital currency – цифрові валюти центральних банків, які запроваджуються як альтернативи криптовалютам. CBCD – це, по суті, цифрова готівка, пояснюють у Міжнародному валютному фонді, але не настільки анонімна як крипта, щоб не стати “офіційною валютою” кримінального світу.
За даними авторитетного американського аналітичного центру Atlantic Council:
- 81 країна світу вже досліджує або безпосередньо впроваджує цифрові валюти;
- 5 країн запустили власні цифрову валюту: багамський пісочний долар став першим широко доступним CBDC;
- 14 інших країн, включно з такими великими економіками як Швеція та Південна Корея, впроваджують пілотні проєкти або готуються до повного запуску CBDC;
- США, за оцінками, сильно відстають: ЄС, Японія та Британія більше просунулися зі своїми цифровими валютами;
- ще швидше рухається Китай, який планує запровадити цифровий юань цієї зими на Олімпійських іграх у Пекіні, й дозволити користуватися ним іноземцям.
Е-гривня
Україна одна з перших у світі, ще в 2016-му, серйозно замислилася про введення цифрової валюти. У 2018 році Нацбанк реалізував закритий пілотний проєкт, випустивши е-гривню на базі технології блокчейну для роздрібних платежів. Тестували електронну гривню самі співробітники банку та компанії-учасники пілоту.
Цьогоріч Верховна Рада прийняла закон “Про платіжні послуги”, який дає зелене світло для випуску цифрових грошей Національним банком України.
“Свого часу Національний банк України був одним із перших центральних банків у світі, що почав досліджувати таку можливість. Ми уже маємо практичний досвід реалізації пілотного проєкту з випуску е-гривні у 2018 році. Зараз ми зосереджені на пошуку ефективного способу її використання”, – пояснює голова Нацбанку Кирило Шевченко.
На думку учасників фінансового ринку, найперспективнішим напрямком використання е-гривні будуть роздрібні безготівкові платежі. Це насамперед Р2Р перекази між фізичними особами та розрахунки в інтернеті.
Також Нацбанк бачить перспективу у використанні е-гривні для цільових соціальних виплат, для операцій у сфері віртуальних активів, а також для транскордонних платежів.
Водночас, 8 вересня 2021 року Верховна Рада прийняла законопроєкт “Про віртуальні активи”, що встановлює механізм правового регулювання сфери віртуальних активів й, по суті, легалізує ринок незалежних криптовалют. Українські блокчейн-компанії зможуть легалізувати свої бізнес-процеси та офіційно працювати з банківською системою України.
Ризики
Втім, як це завжди буває з проривними технологіями, є й зворотна сторона медалі. Хоча цифрові валюти центральних банків усувають такі недоліки криптовалют як безконтрольність, використання у кримінальному світі, надмірне споживання енергії, вони потенційно несуть інші загрози.
“Цифрові валюти центробанків, відзначають в НБУ, можуть повністю змінити ландшафт банківської системи”.
Якщо цифрова валюта набуде широкої популярності, роль центробанків, які її випускають й контролюють, різко зросте. Решта банків, тим часом, втратять свої позиції у фінансовій системі. Крім того, відзначають в НБУ, будь-яка технологія, навіть блокчейн, не застрахована від збоїв – одна лише відсутність доступу до інтернету може принести проблеми.
Нарешті, якщо люди почнуть масово переводити звичайні рахунки у цифрові за будь-якої економічної кризи, це нестиме загрози фінансовій стабільності країни.
Як мінімум одній з цих проблем знайшли рішення ініціатори введення цифрової валюти в ЄС. Аби уникнути перетікання усіх коштів європейців зі звичайних банківських рахунків на цифрові, Фабіо Панетта, один з членів виконавчої ради Європейського центробанку, запропонував встановити ліміт на цифрове євро:
“Ми можемо встановити певні ліміти на цифрове євро. Наприклад, 3000 євро. Це значно більше, ніж сьогодні потребує більшість людей”.
Що далі
Але найближчого гучного введення цифрової валюти варто чекати на зимових Олімпійських іграх в Пекіні. Вже в лютому 2022 року світ, ймовірно, тестуватиме цифрові китайські юані. Десятки тисяч спортсменів та вболівальників, які приїдуть до китайської столиці, стануть першими тестувальниками цифрового юаню.
Науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Мартін Чорземпа у коментарі Financial Times зазначає, що такий запуск цифрового юаню може стати першим кроком до його “інтернаціоналізації”. Пекін буде радий, коли цифровий юань почне використовуватись там, де сьогодні в обігу долар, додає він.
Член ради директорів ФРС США Лаель Брейнард заявила, що впровадження цифрового юаню зайвий раз доводить, що США потрібно працювати над власним цифровим доларом.
“Долар сильно домінує в міжнародних платежах, і якщо інші основні юрисдикції у світі використовують цифрову валюту, а США ні, я просто не можу закрити на це очі”.
Щоб запровадити цифровий долар, Федеральна резервна система звернулась до науковців Массачусетського технологічного інституту. Ті розробляють платформу для американської цифрової валюти з нуля. Проєкт отримав назву “Project Hamilton”.