Василь Хмельницький: «Репутація – це довіра, а отже, широкі можливості»
Засновник інвестиційної групи UFuture Василь Хмельницький – один із тих бізнесменів, хто знає цінність і важливість особистої та корпоративної репутації. Він створює проекти, які зміцнюють реноме країни, зокрема й на міжнародній арені. Сьогодні підприємець інвестує у відновлювану енергетику, біотехнології, освіту та ІТ.
Для того, щоб репутація України у світі змінювалася, які кроки вона має робити?
– Для репутації країни, компанії або просто людини найголовніше – виконувати свої обіцянки. Обіцяти лише те, що точно можеш зробити. І якщо в тебе щось не виходить – не ховатися, а шукати нові можливості, спілкуватися, не підводити партнерів. Репутація країни та бізнесу взаємопов’язані. Від дефіциту довіри до країни страждає бізнес, і навпаки. Ми маємо боротися за репутацію кожного бізнесу. З цього складається репутація галузі загалом, а потім – усієї країни.
Ви як бізнесмен оцінюєте свою репутацію в грошах?
– Репутація – це довіра, а отже, широкі можливості. Тобі довіряють співробітники, банки дають дешеві кредити, з тобою партнери залюбки співпрацюють. Це дуже важлива частина будь-якого бізнесу. Я намагаюся ніколи не підводити партнерів і дуже обережно ставлюся до нових бізнесів – таку репутацію неможливо купити, її заробляєш роками. Але я не боюся ризикувати й часто виграю.
Ви інвестуєте в розвиток галузей і фахівців майбутнього. В цьому процесі для вас особисто є комерційна складова чи це класична філантропія?
– Усі зацікавлені, щоб Україна мала економічне зростання. А для цього країні потрібні розумні, талановиті, енергійні молоді люди. На жаль, сьогодні вони їдуть шукати можливості в інших країнах. Тому ми вирішили інвестувати в освіту, створили K.Fund, у портфелі якого – близько 10 великих освітніх проектів. IT-фабрика UNIT.Factory – один із них, де близько тисячі студентів проходять навчання безкоштовно. Єдина умова – відпрацювати потім три роки на українських підприємствах або стартапах, ділитися тут своїми знаннями та досвідом. При цьому вони добре зароблятимуть і витрачатимуть гроші в країні, збільшуватимуть обсяг компаній, зростання економіки. Я вірю, що за ці роки ми створимо такі умови в UNIT.City, які не відрізнятимуться від європейських або американських. Але якщо через три роки в людини все одно залишиться спокуса поїхати, значить, десь ми не догледіли. Оптимально, якщо держава та інші бізнеси паралельно створюватимуть умови для розвитку, одна приватна компанія не може вирішити всі питання. Ось вам комерційний інтерес і філантропія – два в одному.
Чи є який-небудь стартап у UNIT, у який ви готові інвестувати окремо?
– Як власник UNIT.City, за внутрішньою угодою з керуючою компанією, я не інвестую в окремі стартапи, не забираю найкращих студентів на роботу. Це порушило б конкурентний баланс. Моє завдання – організувати середовище, де інновації та професіонали знаходять одне одного, проекти ростуть і стають суперуспішними. У мене в портфелі є кілька стартапів, але вони не пов’язані з UNIT.City.
Освітні проекти K.Fund можуть трансформуватися в загальнодержавні, щоб підвищувати репутацію країни?
– Не просто можуть, а повинні. Мета всіх наших проектів – зробити країну кращою через реформу освіти. «Новопечерська школа» та «Освiторiя» – проекти моєї дружини Зої, вона розвиває дошкільну та шкільну освіту, підтримку вчителів. Я курирую вищу освіту – це UNIT Factory і освіту для бізнесу – Lean Institute Ukraine, Школа МСП. Найкращі методики та напрацювання ми сподіваємося впровадити в державну програму, підвищивши тим самим її ефективність і прив’язавши практику до реальних бізнес-кейсів.
Чи були якісь попередні переговори з Міністерством освіти?
– Не можу сказати, що міністерство нас сильно підтримує, але воно й не заважає. Це для нас велика цінність. Сьогодні в UNIT Factory проходять навчання чотири студенти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», з ними ми зробимо перший інноваційний проект у державному навчальному закладі вже цього року. Подивимося на практиці, як спрацює цей кейс – наскільки наша програма буде ефективніша за традиційну. Думаю, за результатом ми запропонуємо змінити підхід усім університетам, пов’язаним з IT-технологіями.
Чи берете ви особисто участь у виборі книжок, які видає К.Fund? Є думка, що іноземні бестселери для України практично утопія.
– Це не означає, що ми не повинні аналізувати західні підходи, технології, системи управління. Так, не все можна застосувати в нашій країні. Але ми не маємо іншого вибору, крім як здобувати знання й аналізувати західний успішний досвід. Нам необхідно наближатися до європейського й американського ринків. Я не всі книжки обираю особисто, але коли ми з командою обговорюємо, що видавати, рекомендую, що доречніше в бізнесі в Україні. Ми прагнемо видати українською найважливіші, раніше не перекладені бізнес-книги.
Яку книжку з виданих К.Fund ви порекомендували б?
– «Alibaba: дім, який збудував Джек Ма». Це історія про те, як звичайний китайський хлопець з нуля домігся суперуспіху, досяг мільярдного обороту. Alibaba – глобальна імперія електронної торгівлі, конкурент Walmart і Amazon. Її вартість дорівнює трьом ВВП України. Я вважаю, що китайські компанії – приклад гнучкої стратегії та швидкого розвитку в непростих умовах. Нестабільне середовище, низькі доходи населення – все це дуже схоже на сьогоднішню Україну.
На якому етапі перебуває проект «Біла Церква-2025»?
– Проект стартував, ми вже будуємо там два заводи. В найближчі три-чотири роки розраховуємо на 20-30 підприємств і п’ять тисяч нових робочих місць. Проводимо переговори з потенційними партнерами. Це буде інноваційний індустріальний парк. Фактично торговельний центр, але не для магазинів, а для заводів. На нашій території зможуть розміститися виробництва та підприємства різного рівня. І всі вони працюватимуть за Lean-технологіями. Я як керівний партнер допомагатиму молодим бізнесменам, навчатиму.
Головний репутаційний ризик для України – це корупція. Про прозорість у бізнесі й державі багато говорять, але коли від слів перейдемо до справи?
– Це хороше запитання для президента або прем’єра. Бізнес завжди підлаштовується під актуальну ситуацію. У сприятливому інвестиційному кліматі ми більше відкриватимемо підприємств. Коли ризики зростають, ми працюємо обережніше, менше створюємо робочих місць. Упевнений: якщо держава повернеться до бізнесу обличчям, це дасть сильний синергетичний ефект для економіки України.