Три мегатренди у виробництві: яка промислова стратегія потрібна Україні
В ході Форуму інноваційних виробництв, що пройшов в індустріальному парку “Біла Церква” 17 червня, відбулась дискусія на тему: “Промислова стратегія України: сучасні виклики”. Спікери, представники Міністерства стратегічних галузей промисловості, компаній UFuture, “Укроборонпром”, “Інтерпайп” та Українського інституту майбутнього обговорили, які є головні тренди у світовому виробничому секторі та яку промислову стратегію варто обрати Україні сьогодні.
Три ключових фактори, що впливали на світовий промисловий сектор протягом останнього року, назвав генеральний директор холдингової компанії UFuture й модератор дискусії Микола Тимощук:
- Введення карантину та порушення глобальних виробничих і логістичних ланцюжків
“Всі побачили, які бувають наслідки, коли майже всі товари світу виробляються навіть не в одному регіоні, Південно-Східній Азії, а в одній країні — Китаї. За деякими позиціями, наприклад мікрочіпами, світ залежить від жменьки виробників у 2-3 країнах. Так, криза мікрочіпів коштувала автомобільній індустрії понад $110 млрд, і зачепила більш як 170 країн світу”, — відзначив Микола Тимощук.
- Новий суперцикл сировини
Головна причина росту попиту на сировинні товари сьогодні — повернення світу до докризових показників, при чому це відбувається набагато швидше, ніж очікувалось. Другим фактором є прискорення тренду на декарбонізацію, яка потребуватиме близько $2 трлн капітальних інвестицій в світі до 2030 року. І це штовхає ціни на сировину вверх шаленими темпами.
- Повернення виробництва з інших країн
Навіть найбагатші розвинені країни світу повертають виробництво додому, особливо виробництво стратегічне та високотехнологічне. За останні чотири роки в південних штатах США було створено близько 100 тис. робочих місць на високотехнологічних виробництвах: напівпровідники, електрокари тощо. Більше того, вони дають додаткові пільги, земельні ділянки, знижки й регуляторні послаблення, аби тільки компанії розміщували виробництва у них.
Індустріальні парки
В ході панелі учасники обговорили й один з найбільш дієвих інструментів промислової політики держави — заохочення розвитку індустріальних парків, таких як “Біла Церква”.
“Розвиток кооперації між виробничими підприємствами, які розташовані на одній території, дасть поштовх для швидкого впровадження технологій і створення нових робочих місць. Це сприятиме як зростанню індустріального потенціалу регіону, так і економічному розвитку країни в цілому”, – відзначив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський.
Міністр також анонсував створення індустріального парку з переробки промислових відходів у Кривому Розі. Йдеться про екоіндустріальний парк зі строком роботи до 50 років.
Стратегії
Юрій Гусєв, генеральний директор “Укроборонпром”, відзначив що найближчим часом Рада національної безпеки і оборони України має схвалити Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу.
“Оборонно-промисловий комплекс може і має стати драйвером розвитку всієї промисловості, інноваційного розвитку. Особливо актуальним це стає під час війни за незалежність, яку ми ведемо понад сім років на сході України проти РФ. Нам необхідно інвестувати в сучасні оборонні технології”, – зазначив Юрій Гусєв.
Учасники панелі обговорили й один з найголовніших документів, який було прийнято урядом на початку року – Національну економічну стратегію-2030.
“Найбільше досягнення цього документу в тому, що він з’явився. Вперше за 30 років незалежності в України з’явився довгостроковий план розвитку. І найважливіше, що промисловості там приділяється достатньо уваги. Якщо ви подивитесь на структуру експорту України минулого року, то побачите, що тільки 11% від нього складала продукція з високою доданою вартістю. Це значить, що наша країна дотує інші країни, а ті створюють з української сировини товари з високою доданою вартістю. Тому найголовніше, що до сектору промисловості вперше прикуто увагу лідерів країни, які визначають державну політику”, – підкреслив директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
“Я також знайомий зі стратегією. Це правильний документ, і добре що він з’явився. Він означив конкретні кроки та цілі, які ми бачимо перед собою. Трансформація України із сировинної країни в державу, яка творить високотехнологічні продукти з високою доданою вартістю, – це дуже правильна ціль”, – наголосив Денис Морозов, перший заступник генерального директора компанії “Інтерпайп”.
Сьогодні конкурують не стільки виробники, скільки країни, додав спікер. Чим вигідніші умови створить держава, скажімо в сфері перевезень чи обслуговування в портах, тим більш конкурентною та економічно вигідною буде її позиція.
Промисловість України, підсумував Микола Тимощук дискусію в ході панелі, є потужним драйвером розвитку країни. Більше того, промисловість сама по собі не з’явиться. Необхідна державна політика та плідна й постійна співпраця між приватним, державним та науковими секторами.