Підприємницька екосистема: що це таке та чому це важливо? Колонка Лідії Пащук, президента фонду K.Fund
У 2015 році ми вперше запустили освітній проєкт «Школа малого і середнього підприємництва», який по суті був та є короткостроковою інтенсивною навчальною програмою для підприємців з подальшим написанням та захистом бізнес-плану. Програму ми проводили не у Києві, а у місті Біла Церква Київської області. Далі було ще 15 міст та майже півсотні таких же груп підприємців, загалом їх кількість склала приблизно 1000 людей.
Цей досвід дав змогу виявити, що підприємцям потрібні не лише знання та навички, але і підтримка, можливість отримати консультацію, просто порадитись, а ще й оточення… І у 90% випадків підприємці не розуміли, як вирішити ці питання.
Досвід роботи з різними регіонами України продемонстрував, що в тих містах та областях, де представники влади говорили відкрито та переймались питаннями розвитку підприємництва, або були потужні об’єднання підприємців, бізнес-асоціації, що виступали драйверами розвитку підприємництва, і підприємці, насамперед малі, досягали більших результатів, будучи більш спокійними (в хорошому сенсі цього слова) та згуртованими, розумілись на можливостях виходу на іноземні ринки, ведення бухгалтерського обліку, отримання фінансування тощо.
Іноземний досвід дає розуміння, що у сучасному світі країни будують підприємницькі екосистеми. І це не лише про інноваційні парки, накшалт UNIT.City, а й про об’єднання зусиль з розвитку підприємництва. Одному проактивному міському голові або асоціації підприємств щось вдасться, точно будуть успішні проекти, але дати системне рішення розвитку та підтримки підприємництва на постійній основі навряд чи вийде. Тож, тут варто об’єднувати зусилля.
“Майбутнє – за партнерством, як би це було важко визнавати українцям. Учасниками або стейкхолдерами підприємницьких екосистем виступають самі підприємці, їх об’єднання, владні структури, органи місцевого самоврядування, міжнародні організації, а також освітні заклади”.
Поняття екосистеми прийшло з біології, як не дивно. У 1930-х роках британський ботанік Артур Танслі ввів термін «екосистема» для опису спільноти організмів, що взаємодіють між собою та їх середовищем, — повітрям, водою, землею тощо. Для розвитку та спільного розвитку організмам доводиться не лише конкурувати, боротись один з одним, але і співпрацювати.
У 1993-му році Джеймс Мур застосував цю концепцію у своїй статті “Хижаки та здобич: нова екологія конкуренції”, в якій він порівняв компанії, що займаються торгівлею та іншою комерційною діяльністю з групами організмів, які являють собою спільноту, адаптуючись та розвиваючись задля виживання. Саме Мур запропонував розглядати компанію не як окремо взяту юридичну особу в галузі, а як члена бізнес-екосистеми, до якої входять представники різних напрямів та галузей економіки та сфер діяльності. Розвитком підприємницьких екосистем на загальнодержавному рівні почали займатись з 2010х років. Прекрасний досвід у Китаї, Бельгії, США, Ізраїлі та інших країнах світу.
По суті, підприємницька екосистема – це сукупність юридичних та фізичних осіб з різних секторів, різних за характером діяльності, яка функціонує задля розвитку інновацій та підприємницької діяльності шляхом об’єднання зусиль різних груп стейкхолдерів.
Але які передумови створення успішних екосистем?
Наявність попередньої історії підприємництва або промисловості
Підприємницькі екосистеми, як правило, виникають в місцях, які мають певні активи. Наприклад, поява Оксфорда як підприємницької екосистеми, безсумнівно, пов’язана зі стратегічним розташуванням відносно Лондона та аеропорту Хітроу, його привабливістю як місця для проживання, університетом та пов’язаним світовим брендом та унікальним кластером урядових лабораторій Великої Британії.
Наявність великих діючих підприємств
Великі підприємства відіграють значну роль у розвитку екосистеми, оскільки приваблюють талановитих фахівців, виступаючи своєрідними «магнітами талантів», створюючи робочі місця та можливості для виникнення нових бізнесів. У Китаї екосистеми формуються саме довкола великих компаній. Крім того, великі компанії відіграють важливу роль у розвитку регіональних екосистем.
Наприклад, МСП у нафтогазовій екосистемі Великої Британії в Абердіні мали змогу продавати товари та послуги транснаціональним енергетичним компаніям, що працюють у Північному морі, а в багатьох випадках також використовувати ці відносини для виходу на інші ринки нафти та газу по всьому світу.
Визнання та наявність історій успіху
Для того, щоб отримати великі переваги для екосистеми з наслідками переливу, потрібно лише кілька підприємницьких успіхів з точки зору моделей для наслідування, серійних підприємців, інвесторів-ангелів, венчурних капіталістів, радників та наставників.
Це підтверджується в різних країнах, екосистемах та кластерах. На сайтах кожної з державних установ, екосистем ми можемо прочитати історії успіху підприємців. Компанія Nokia у Фінляндії створила підприємницький «навчальний полігон» для величезної кількості нових стартапів.
Обмін інформацією
У підприємницьких екосистемах люди можуть отримати доступ до інформації та знань щодо нових потреб покупців, нових та нових технологій, можливостей співпраці, експлуатації або доставки, наявності компонентів та верстатів, концепцій обслуговування та маркетингу, а отже, легше сприймати прогалини у продуктах, послугах або постачальниках.
Організовані та випадкові зустрічі – це основні канали, за допомогою яких така інформація передається. Але зазвичай цього недостатньо для ефективного обміну такою інформацією та знаннями.
Підприємницька культура
Культурні особливості є також важливою ознакою екосистеми. Сьогодні в Україні таки формується підприємницька екосистема, ми вчимося співпрацювати та будувати партнерство, адже разом швидше, легше та ефективніше.